Не Ганг, а така ж священна для тебе, як важководий
Ганг для людей тієї країни. Ріка батьків, ріка рідної історії…
Вільний, заллятий сонцем Славутич, він більше, ніж небо,
світить тут людям своїм простором. Літають по сліпучій гладіні
легкі байдарки, гострі, мов щука, човни заводських спортсменів,
мчать недавно завезені сюди каное, торохкотять моторки.
Зблискуючи веслами, ідуть четвірки, вісімки ритмічно
погойдуються смаглюваті тіла, плавко опускаються весла на
воду і знову злітають - червоні, жовті, оранжеві…
Дніпро для тих людей - частка життя. Іван із Вірунькою своє
одруження завершували на Дніпрі, вперше він тоді покатав
молоду дружину під парусом, - весілля молодих металургів
часто завершуються такими прогулянками…
- Скучив за Дніпром?
(с) О.Гончар "Собор"